Iсторія санаторію

Дитячий спеціалізований (спеціальний)клінічний санаторій «Хаджибей» для дітей з органічним ураженням нервової системи та дітей з захворюванням очей.

В структурі санаторію три комплекси, які відокремлені територіально. До об’єднання в Державний заклад «Дитячий спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій «Хаджибей» МОЗ України, кожен з них мав свою історію, тому ми будемо описувати їх окремо.

Комплекс №1 для реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи та порушеннями психіки розташований в м.Одеса. Потужність комплексу – 250 ліжок.

В 1958 році в будівлі дитячого дому, що збереглася від довоєнного санаторію ВУЦик був відкритий санаторій «Хаджибей».

Першим головним лікарем санаторію з 1958 по 1961 роках. був Пугач М.Л.

Санаторій розміщувався в двоповерховому будинку, на 100 ліжкових місць в якому функціонували лікувальні кабінети: апаратної фізіотерапії, гіпсовий, рентгенологічний; лабораторія; працювала водо-грязелікувальня з грязьовими та ванними залами, кабінетом відпустку електрогрязьових процедур, басейном для гідрокінезотерапіі.

Санаторій приймав на лікування дітей віком 3-10 років з наслідками поліомієліту, захворюванням, яке, за даними ВОЗ, уразило десятки тисяч дітей в усьому світі, 50% з яких залишилося інвалідами.

В санаторій цілорічно надходили діти зі всіх областей України, які перенесли поліомієліт в гострій формі, з тяжкою формою ураження, діти які не могли самостійно пересуватись, з тотальним ураженням верхніх та нижніх кінцівок, м’язів спини, живота, після лікування в апараті „залізні легені”, тобто з порушенням дихання, бульбарним ураженням.

З перших днів в санаторії працювали лікарі Санькова А.П., Гендельман Є.А., Конькіна Т.О., Карпов В.П., Тайчер Г.С., Авербух О.І., Смирна Л. М., Ройз І.Ю., Поляковська Є.В., Лєбєдєва М.В., Штейман Л.А. Вони заклали кращі традиції санаторію: творчий підхід до своєї роботи, постійний пошук нових методів лікування, відданість ділу відновлення здоров’я дітей.

Лікарями розроблені методики грязе- та бальнеотерапії адаптовані до дітей молодшого віку, об’єм медичних процедур в санаторному комплексі, продумані особливості послідовного поєднання різних методів лікування з урахуванням поширення паралічів та парезів, ступеню тяжкості ураження.

Спеціалісти санаторію вивчали питання ефективності бально-грязелікування цього контингенту хворих дітей молодшого віку разом з співробітниками кафедри інфекційних хвороб Одеського медичного інституту.

Розробили комплекс лікування з використанням пілоїдо-бальнеотерапії, масажу та лікувальної гімнастики, виправлення контрактур методом етапного гіпсування в комбінації з медикаментозними блокадами.

З 1965 по 1970 рік  санаторій очолює Паіс М.М. Ліжковий фонд санаторію збільшується до 200 ліжок.

З 1971 році профіль санаторію стає психоневрологічним. В комплексі санаторного лікування використовуються прогресивні методики передових вчених вітчизняних та закордонних. Широко освоюються методи лікування ДЦП професора, д.мед.н. Семенової К.О., в тому числі, лікування імпульсним струмом, гаряче вкутування за методикою Кені. Увагу лікарів привертає необхідність корекції патології мови, зокрема, сенсорної та моторної алалії. В санаторний комплекс включаються заняття з логопедом.

Головним лікарем санаторію „Хаджибей” з 1971р. по 1978 рік був Б.О.Терещенко. За його участі побудований лікувально-діагностичний та господарчий комплекс.

Ліжковий фонд збільшився до 300 ліжок. Значно покращені умови перебування дитини. Оснащені новим обладнанням кабінети нейрофізіології, кабінети апаратної фізіотерапії, рентген кабінет. Освоєні нові методики електроенцефалографії, реографії, міографії.

В водогрязелікарні, побудованій по типовому проекту з пропускною здатністю до 300 процедур в день, щорічно отримували лікування 1600 – 1700 дітей-інвалідів.

На протязі ряду років, з 1978 по 1983 роки в санаторії «Хаджибей» головними лікарями були  Шкатуляк М.Г., Карпов В.П. і Смирнова Л.М.

З 1983 року головним лікарем санаторію був призначений В.П. Прус.

Почався новий етап розвитку санаторію. Наряду з укріпленням матеріально-технічної бази, реконструкції та ремонту приміщень для розміщення дітей, розвитку лікувально-діагностичної бази, розроблені і втілені в практику санаторію принципово нові форми і методи реабілітації дітей з ДЦП на санаторному етапі.

Особливість дитячих церебральних паралічів полягає в тому, що порушення функціональної системи руху (моторики) супроводжується патологією інших функціональних систем, а саме сенсорної сфери, когнітивної сфери та мови, емоційно-комунікативної сфери та поведінки дитини.

Тому ефективна дійова реабілітація впливає на всі функціональні системи взаємозв’язані між собою.

Виходячи з цього, спеціалісти санаторію „Хаджибей” розробили та втілили в життя систему комплексної санаторно-курортної реабілітації і соціальної адаптації, складовими якої являється програма медичної, психолого-педагогічної реабілітації та соціальної адаптації.

Медико-педагогічні програми реабілітації побудовані з використання методів вітчизняних та зарубіжних спеціалістів: Семенової К.О., Баделяна Л.О., Мартинюка В.Ю., Євтушенко С.К., Козявкіна В.І., Курако Ю.Л., Галіної І.В., Вісковатової Т.П., Богуш Л.М., Бобат, Войта.

Організовано нейро-ортопедичне відділення для дітей з множинними грубими контрактурами. Корекція цієї патології проводилась етапними гіпсуванням з послідовним збільшенням об’єму рухів у суглобах та курсом медикаментозних локальних блокад у поєднанні з бальнеогрязьовими процедурами.

В 1987 році з ініціативи санаторію засноване перше в Україні санаторне відділення реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи з індивідуальними термінами лікування. Наказ МОЗ УРСР від 08.10.1987р. № 649.

В 1994 році для налагодження етапного лікування і реабілітації дітей з ДЦП та іншими органічними ураженнями нервової системи та для подальшого удосконалення медичної допомоги дітям-інвалідам, враховуючи рівень та об’єм медичних та корекційно-логопедичних засобів, достатню лікувально-діагностичну базу і високу кваліфікацію спеціалістів медичного та педагогічного профілю, на базі санаторію „Хаджибей” організований перший в Україні Український центр санаторно-курортної реабілітації дітей з органічними ураженнями нервової системи віком з 2-х до 14-ти років, з методичним відділом, який склав реєстр хворих дітей, що знаходяться на диспансерному обліку з цією патологією по всій Україні, та картотеку хворих, що потребують проведення регулярних повторних курсів санаторної реабілітації.

В 1995 році МОЗ України наказом №224 від 05.12.1995р. організовано перше на Україні відділення матері та дитини для реабілітації дітей з особливими потребами у супроводі батьків. Термін путівки у відділення матері та дитини 24 дні. В санаторії впроваджений курс інтенсивних методів реабілітації. Досвід роботи відділення матері та дитини показав позитивний вплив на ефективність реабілітації при сумісному перебуванні дитини з батьками. Другим важливим фактором у відділенні матері та дитини являється можливість втілення тандем-системи «дитина-фахівець-мати». Батьків, супроводжуючих дитину, за період перебування в санаторії навчають бути активним учасником реабілітаційного процесу, які продовжують цілеспрямовану роботу з дитиною після виписки з санаторію.

В 1997 році для раціонального використання ліжок та оперативного вирішення питань управління санаторіями з патологією центральної нервової системи та порушенням психіки у дітей, санаторій ім. Жовтневої революції приєднаний до санаторію „Хаджибей” зі спільною потужністю 500 цілорічних ліжок та на базі санаторію „Хаджибей” організований спеціалізований центр реабілітації для проведення соціальної адаптації серед дітей-інвалідів (Наказ МОЗ України №49 від 14.02.1997р.)

В 2004 році Наказом МОЗ України від 17.02.2004р. №90 відкрито друге відділення матері та дитини на 80 ліжок.

Комплекс №2 Історія санаторію ім. Жовтневої революції починається в 1867 році, коли було відкрито в селі Холодна Балка приватну, а потім земську грязелікарню, яка в 1922 році перейменована в сезонний санаторій ім. Жовтневої революції.

З 1931 року санаторій перепрофільований в дитячий.

З 1950 року санаторій почав приймати дітей шкільного віку хворих на суглобовий ревматизм, з 1960 року – дітей з наслідками поліомієліту, а з 1964 року для дітей з церебральними паралічами.

З 1987 року профіль санаторію було встанволено для дітей віком 7-14 років з органічним ураженням центральної нервової системи та порушеннями психіки.

Головним лікарем санаторію з 1959  до 1987 роки був Катков В.Г.

Лікарі, фахівці санаторію ім. Жовтневої революції: Штеренгерц О.Ю., Сидорова Н.К., Мізіна А.Ф., Ковальова В.Я., Райз Л.І., Попова К.І., Гражданова Н.М.

В контексті розвитку системи комплексної санаторно-курортної реабілітації в 1998 році спільно з управлінням соціального захисту в санаторії організований Центр медичної, соціально-трудової та професійної реабілітації дітей-інвалідів, в якому в санаторних умовах поєднано проведення професійного навчання за 7 спеціальностями та медико-педагогічна реабілітація.

В санаторії «Хаджибей», таким чином, склався завершений цикл медико-педагогічної реабілітації дитини віком 2-х до 18 років з послідовним поетапним наростанням соціально-педагогічної складової комплексу до завершального етапу оволодіння професією і інтеграцією у суспільство.

Комплекс №3 В 1956 році санаторій був переданий Одеському територіальному Управлінню курортами під назвою «Аркадія».

В 1959 році санаторій отримав назву «Піонерський» та був переданий у власність МОЗ України.

З 1958 по 1961 рік в санаторії лікувались діти хворі на кістковий туберкульоз.

З 1963 року основною спеціалізацією стало лікування туберкульозної патології очей та патології зору у дітей з групи ризику. Це часто хворіючи соматично ослаблені діти, з позитивною реакцією Манту, «Віражем» туберкульозних проб; діти з багатодітних та малозабезпечених сімей, діти з спеціалізованих інтернатів.

Головним лікарем санаторію з 1963 по 1987 рік була Назарова В.О.

В 2000 році наказом МОЗ України санаторій «Піонерський» був реорганізований та приєднаний до санаторію «Хаджибей».

В комплексі № 3 на 100 ліжок щорічно більше 1500 дітей віком від 6 до 18 років отримують курс медичної  та психолого-педагогічної реабілітації.